Словник синонімів української мови

полудній

ПОЛУДЕ́ННИЙ (стос. до дванадцятої години дня, середини дня), ПОЛУДНЕ́ВИЙ, ПІВДЕ́ННИЙ, ОПІВДЕ́ННИЙ, ОПІВДНІШНИЙ діал., ПОЛУ́ДНІЙ діал. Полуденна спека пашіла млістю й духом нагрітого листя (О. Донченко); Це біла ніч чи біла маячня чи сніг травневий чи білий біль мій ачи полудневий непроминальний сон мій? (В. Стус); Як підходила південна пора і час для снідання, — розвивалися шлункові соки, і живіт сам кричав їсти (А. Кримський); Червневе опівденне сонце досить-таки припікало (Б. Антоненко-Давидович); Згинь, невільництво, геть! Я не хочу ганьби, Щоб улітку, в жари опівднішні, Холодочком мене обвівали раби, Білих здирців брати безутішні! (переклад П. Грабовського); А на третій день у полудню годину Знеможіли Ігореві стяги — поникли... (Панас Мирний).

ПО́ЛУДЕНЬ (дванадцята година дня; середина дня), ПІ́ВДЕНЬ, ОБІ́Д (ОБІ́ДИ) розм., ПОЛУ́ДНЕ (ПОЛУ́ДНЄ) діал. Під полудень на горизонті знялась курява (Я. Качура); День зранку був ясний, сонячний, жовто-золотий, а як звернуло з півдня, став якийсь білий, наче срібний (І. Нечуй-Левицький); У обід знову Грицько суне (Панас Мирний); Падає з дерев пожовкле листя, День уже в обіди догорів (Є. Плужник); Полудне — спочивати ляг Мужик при втомлених волах (І. Франко); В полуднє приїхав старшина. Він звелів покликати Гната та Олександру (М. Коцюбинський).

ПО́ЛУДЕНЬ розм. (приймання їжі між обідом і вечерею чи опівдні; сама ця їжа), ПОЛУ́ДНАННЯ розм., ПОЛУ́ДЕНОК розм., ПІДВЕЧІ́РОК розм., ПОЛУ́ДНЕ (ПОЛУ́ДНЄ) діал. За обідом ішов полудень, далі вечеря (Ю. Яновський); — Жінко! — загукав Юхим. — Давай полудень у торбу, я на поле йду (В. Кучер); Вузлик з полуднанням несла (Домащучка) на сапі, а в тому вузлику — пиріжки з маком та печеними буряками (Є. Гуцало); Німий запримітив Лепетю лиш тепер, коли вона принесла своєму чоловікові на міст полуденок (П. Загребельний); Надійшла пані комісарова, і знову підвечірок, і говорення про сенсації дня (Уляна Кравченко); З гори, де розлігся панський двір, донеслися голосні крики і тоненько задзеленькав дзвінок, що скликує робітників на полудне (Мирослав Ірчан); Опівдні виїхав на лан економ. Підпершись у бік рукою, на котрій висіла нагайка, він гукнув: — Гей, баби! На полуднє! (М. Коцюбинський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. полудній — [поулуд(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  2. полудній — -я, -є, діал. Прикм. до полуднє.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полудній — полу́дній прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
  4. полудній — ПОЛУ́ДНІЙ, я, є, діал. Прикм. до полу́днє. А на третій день у полудню годину Знеможіли Ігореві стяги – поникли... (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  5. полудній — ПОЛУ́ДНІЙ, я, є, діал. Прикм. до полу́днє. А на третій день у полудню годину Знеможіли Ігореві стяги — поникли… (Мирний, V, 1955, 267).  Словник української мови в 11 томах
  6. полудній — Полудній, -я, -є Полдневный. У неділю у полудню годину сам Филоненко виступає. Макс.  Словник української мови Грінченка