політикувати

ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док.: схитрува́ти, схитри́ти, злука́вити. Наполеон хитрував, але не міг приховати, що посилено готується до війни (П. Кочура); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько (Ю. Бедзик); Бронко не певний, чи та хитра дівчина не лукавить з ним (Ірина Вільде); — Нащо крутити, Іване Семеновичу? Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? (Ю. Яновський); Вихляв штабс-капітан чи говорив щиро, — трудно було зрозуміти (С. Добровольський); Антон Таран не довів, що Петро не винуватий, і щось надто маневрував (П. Автомонов); Задобрював, комбінував, підмазував — весь світ його тоді до цього звівся (О. Гончар); (Зінька:) Навіщо б я мала ховати очі та лисичити? Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! (М. Кропивницький); — Ми розуміємося добре, мій сину, і не потребуємо між собою політикувати (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. політикувати — -ую, -уєш, недок., розм. Вести розмови на політичні теми. || Хитрувати, лукавити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. політикувати — політикува́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. політикувати — ПОЛІТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., зах., розм. Вести розмови на політичні теми. В цьому вузькому колі він навчився політикувати в рамках, дозволених в Австро-Угорській монархії (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека); // Хитрувати, лукавити.  Словник української мови у 20 томах
4. політикувати — Політикува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. політикувати — ПОЛІТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., зах., розм. Вести розмови на політичні теми. Де йому, переселенцеві з Польщі, який доти і в живі очі не бачив колгоспу, з ними політикувати (Літ. Укр., 26.  Словник української мови в 11 томах