полічитися

ЛІКУВА́ТИСЯ (вживати заходів до одужання), ЛІЧИ́ТИСЯ рідше, КОРУВА́ТИСЯ діал. — Док.: полічи́тися. Майже чотири місяці лікувалась (Тамара), спершу в польовому госпіталі, а потім у Львівській лікарні (А. Хижняк); — Казав, що в мене нерви; ..як не лічитимусь зачасу, заздалегідь, то може бути погано (І. Нечуй-Левицький); Він мені сказав, що я зовсім недаремне їду в Сан-Ремо, бо мені таки ще треба коруватись (Леся Українка); — Ви б порадились лікаря, полічилися б, — говорив о. Василь, зупиняючи погляд на її восковому лиці (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. полічитися — -ічиться, док. Пас. до полічити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полічитися — полічи́тися дієслово доконаного виду полікуватися розм., рідко  Орфографічний словник української мови
3. полічитися — ПОЛІЧИ́ТИСЯ, лічу́ся, лі́чишся, док., рідко. Те саме, що полікува́тися. – Ви б порадились лікаря, полічилися б, – говорив о. Василь, зупиняючи погляд на її [Раїсиному] восковому лиці (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. полічитися — ПОЛІЧИ́ТИСЯ, лічу́ся, лі́чишся, док., рідко. Те саме, що полікува́тися. — Ви б порадились лікаря, полічилися б,-говорив о. Василь, зупиняючи погляд на її [Раїсиному] восковому лиці (Коцюб., І, 1955, 331).  Словник української мови в 11 томах