поміжний

СУМІ́ЖНИЙ (розташований поряд з чим-небудь), ПРИЛЕ́ГЛИЙ, СУСІ́ДНІЙ, ПОМІ́ЖНИЙ діал. По кількох хвилинах він вийшов у суміжну кімнату (О. Довженко); Ще задовго до приходу поїзда вся святково прикрашена кумачем привокзальна площа і всі прилеглі вулиці були переповнені (Я. Баш); В сусідній хаті почувся дитячий регіт (М. Коцюбинський); Поміжні села.

Значення в інших словниках

1. поміжний — помі́жний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. поміжний — -а, -е, діал. Суміжний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поміжний — ПОМІ́ЖНИЙ, а, е, діал. Суміжний, прилеглий. Іноді буває так як одрізане село од других поміжних сел [сіл] і обличчям, і одежею, і мовою (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. поміжний — Помі́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поміжний — ПОМІ́ЖНИЙ, а, е, діал. Суміжний. Іноді буває так як одрізане село од других поміжних сел і обличчям, і одежею, і мовою (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
6. поміжний — Поміжний, -а, -е Смежный, сосѣдній. Иноді буває так як одрізане село од других поміжних сел і обличчєм, і одежею, і мовою. О. 1862. VIII. 31.  Словник української мови Грінченка