поміститися
ВМІЩА́ТИСЯ (УМІЩА́ТИСЯ), ПОМІЩА́ТИСЯ, ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ) розм. — Док.: вмісти́тися (умісти́тися), помісти́тися, влі́зти (улі́зти), вбга́тися (убга́тися), ввібга́тися (увібга́тися). Дарчині речі не вміщалися в бричці (Ірина Вільде); Люди не поміщались в церкві, і усі дівчата й молоді молодиці стояли надворі (І. Нечуй-Левицький); Кинулась ховати барильце в грубу, воно не влазить (І. Нечуй-Левицький).
МІСТИ́ТИСЯ (бути в якомусь місці; займати місце), ЗНАХО́ДИТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИСЯ розм.; РОЗМІЩА́ТИСЯ (РОЗМІ́ЩУВАТИСЯ), РОЗТАШО́ВУВАТИСЯ (перебувати, бути в якомусь місці); ПРИПАДА́ТИ (бути розташованим десь). — Док.: помісти́тися, прийти́ся, розмісти́тися, розташува́тися. Лабораторії містилися в двох не дуже великих кімнатах на дальньому кінці першого корпусу (Ю. Шовкопляс); Недалеко від Колхіди знаходилась Скіфія, яка займала територію від Дону до Дунаю (з журналу); Саме проти дверей над столом, обставленим лавами-ліжками, приходиться фреска, що ілюструє міф про Адоніса та Венеру (Леся Українка); В цегляному двоповерховому будинку, де розміщалися всі служби, було темно (Григорій Тютюнник); Під молодим дубовим ліском, що кучерявиться на пагорку, розташувався літній табір (С. Журахович); Піднімається над Шевченковою горою найвища гора.. Самий крутий бік цієї гори, увесь вкритий лісом, припадає якраз проти води (І. Нечуй-Левицький).
СЕЛИ́ТИСЯ (влаштовуватися жити — на незаселеному місці, в населеному пункті, в помешканні), ОСЕЛЯ́ТИСЯ, ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, ПРИМІЩА́ТИСЯ, ПРИМІ́ЩУВАТИСЯ, ПРИТУЛЯ́ТИСЯ (ПРИТУЛЮВАТИСЯ) розм., ПРИХИЛЯ́ТИСЯ розм.; ОСІДА́ТИ, ОСІДА́ТИСЯ розм., РОЗСІДА́ТИСЯ розм., ОСА́ДЖУВАТИСЯ рідше (обирати постійне місце проживання); ПІДСЕЛЯ́ТИСЯ, ПІДСЕ́ЛЮВАТИСЯ (селитися близько до когось або разом з кимсь); ПОМІЩА́ТИСЯ, РОЗМІЩА́ТИСЯ, РОЗМІ́ЩУВАТИСЯ (займати якесь приміщення під житло). — Док.: осели́тися, посели́тися, примісти́тися, притули́тися, прихили́тися, осі́сти, осі́стися, розсі́стися, осади́тися, підсели́тися, помісти́тися, розмісти́тися. Пішли, щоб землю озирать, Де їм показано селитись (І. Котляревський); — Я думаю оселитись аж за Дніпром в Лубнах (І. Нечуй-Левицький); Як оселяться у своїй хаті.., то всі примхи та вигадки де й подінуться (Л. Яновська); Вони поселилися в двох різних половинах хати (П. Загребельний); Рухаючись цілими ордами, вони (народи Сходу) осідали поблизу Дніпра (Г. Коцюба); Після розгону Січі Яновський безвиїзно осів у своєму зимовнику (С. Добровольський); Я, як бачите, кинув Вінницю і осівсь на якийсь час в Лопатинцях (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови