популярно

ЗРОЗУМІ́ЛО (говорити, пояснювати тощо), ДОСТУ́ПНО, ПРИСТУ́ПНО, ДОХІ́ДЛИВО, Я́СНО підсил., ЛА́ДОМ розм., ТО́ЛКОМ розм.; ПРОЗО́РО (натякнути тощо); ПОПУЛЯ́РНО (писати, пояснювати і т. ін. у дохідливій формі). — Написано добре, зрозуміло... І не без жару (Панас Мирний); Янас почав приступно розписувати йому словами корінь зла і несправедливості (Мирослав Ірчан); Говорив (Суворов) по-простому, дохідливо, здобрюючи свою мову жартами та примовками (С. Добровольський); — Ви, товаришу командир, розкажіть нам ясно, що треба, і тоді ми для вас зробимо все (О. Довженко); — І справді, чом таки не скажеш ладом, Марусе? (Марко Вовчок); — Доволі, — перебив я, — ідіть виявляйте негативи. А ви, Богдане, розповідайте толком, доки ми їхатимемо зараз у гості (Ю. Яновський); Він прозоро натякнув Сергієві, що охоче попрацював би з ним (Ю. Шовкопляс); Дякую за гарненьку, а при тім ще дуже цікаво і популярно написану статтю (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. популярно — популя́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. популярно — Присл. до популярний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. популярно — ПОПУЛЯ́РНО. Присл. до популя́рний 1. Дякую за гарненьку, а при тім ще дуже цікаво і популярно написану статтю наукову, котру я помістив в “Зорі” (М. Коцюбинський); [Поліна:] Я хочу, щоб мені популярно розповіли про всі найновіші досягнення (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
4. популярно — ПОПУЛЯ́РНО. Присл. до популя́рний 1. Дякую за гарненьку, а при тім ще дуже цікаво і популярно написану статтю наукову, котру я помістив в «Зорі» (Коцюб., III, 1956, 138); [Поліна:] Я хочу, щоб мені популярно розповіли про всі найновіші досягнення (Собко, П’єси, 1958, 337).  Словник української мови в 11 томах