поранішній

РАНКО́ВИЙ (який буває вранці, властивий ранкові), РА́НІШНІЙ, ВРА́НІШНІЙ (УРА́НІШНІЙ), ПОРА́НІШНІЙ розм., ПОРАНКО́ВИЙ розм., ПОРА́ННІЙ розм. Кожна пташка, освіжена ранковою прохолодою, заливається, розлягаючись на всякі голоси (Панас Мирний); Над засніженою кригою пломеніло ранішнє небо (М. Трублаїні); Тимко щулився від вранішньої прохолоди (Григорій Тютюнник); Смужечка бліда Поранішнього світла, як вода, Струмує крізь малесеньке при стелі Віконце з ґратами (М. Рильський); Порепані чоботи й порепані ноги обтрушували ще сіру неблискучу росу, приминали поранкові тіні (М. Стельмах); Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. поранішній — пора́нішній прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. поранішній — -я, -є, розм. Те саме, що поранковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поранішній — ПОРА́НІШНІЙ, я, є, розм. Те саме, що поранко́вий. Смужечка бліда Поранішнього світла, як вода, Струмує крізь малесеньке при стелі Віконце з гратами (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
4. поранішній — ПОРА́НІШНІЙ, я, є, розм. Те саме, що поранко́вий. Смужечка бліда Поранішнього світла, як вода, Струмує крізь малесеньке при стелі Віконце з гратами (Рильський, II, 1956, 48).  Словник української мови в 11 томах