порохниння

ПОРОХНЯ́ (середина трухлявого або гнилого дерева; сипка маса решток чогось зотлілого, подрібненого тощо), ПОРОХНО́, ПОРОХНИ́ННЯ, ПОРОХНЯ́ВА, ТРУХА́ розм. Великий дуб, та порохнею напханий! (прислів'я); Місце, куди вони заїхали, було казковим: дикі лугові верби з дуплами і порохном, що висвічує, луговий острів, пахучий, безлюдний (Григорій Тютюнник); Попотішаться ще твоїм стогоном, поки прирозуміють, яким побитом з твого порохниння найбільш користі потягти (Л. Яновська); Порохнява з потрухлої соломи, з покрівлі роз'їдала легені (К. Гордієнко); Міцним буковим ціпком Сагайдак почав штурхати в колоди, обдираючи з них кору, з-під якої сипалася бура труха (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. порохниння — порохни́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. порохниння — -я, с., розм. Те саме, що порохня 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порохниння — ПОРОХНИ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що порохня́ 1. Остяк [остов] заскрипів й увесь похитнувся. – Скрипиш?.. Скрипи! .. На людську ласку не покладайся: попотішаться ще твоїм стогоном, поки прирозуміють, яким побитом з твого порохниння найбільше користі потягти (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах
4. порохниння — ПОРОХНИ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що порохня́ 1. Остяк [остов] заскрипів й увесь похитнувся. — Скрипиш?.. Скрипи!..На людську ласку не покладайся: попотішаться ще твоїм стогоном, поки прирозуміють, яким побитом з твого порохниння найбільше користі потягти (Л. Янов., І, 1959, 317).  Словник української мови в 11 томах