порівно
ПО́РІ́ВНУ (рівними, однаковими частинами; на рівні частини), ПОРІ́ВНО, НАРІВНО, НА́РІВНІ, НА́ВПІЛ, ПОПОЛА́М, ПОПОЛОВИ́НІ (на дві рівні частини). Доля намагається порівну розподілити: одному — талант, іншому — заможніших батьків (В. Дрозд); Був товариш у мене, Порох порівну ділили, пробиралися на Січ (А. Малишко); Разом зі мною рушай у дорогу, Порівно будем ділити тривогу (Д. Луценко); Йому хотілося в війні зразу ж поділяти з союзниками все нарівні — і кров, і піт, і злигодні (О. Довженко); — Хату я одказую на обидвох синів навпіл (П. Козланюк); Хіба не рівна частина досталася на долю братів? Усе ж пополам паювали (Панас Мирний); — Будем вважати, тату, що вас є двоє і нас двоє — я і жінка. Значить, все треба поділити пополовині (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови