посидющий

ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний.

Значення в інших словниках

1. посидющий — посидю́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. посидющий — -а, -е. Те саме, що посидючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посидющий — ПОСИДЮ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що посидю́чий. Ремісники змушені спеціалізуватися на одній, механічній, звичайно посидющій роботі, а корпаючи [корпаючись] над нею день у день, тиждень за тижнем і рік за роком, тратять еластичність духа [духу], енергію (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. посидющий — ПОСИДЮ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що посидю́чий. Ремісники змушені спеціалізуватися на одній, механічній, звичайно посидющій роботі, а корпаючи [корпаючись] над нею день у день, тиждень за тижнем і рік за роком, тратять еластичність духа [духу], енергію (Фр., IV, 1950, 208).  Словник української мови в 11 томах