послуговувати

СЛУЖИ́ТИ (бути на послугах; виконувати обов'язки слуги), СЛУГУВА́ТИ, ПРИСЛУ́ЖУВАТИ заст., ПРИСЛУГО́ВУВАТИ заст., ПОСЛУГО́ВУВАТИ заст., УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ) заст.; ЧЕЛЯДНИКУВА́ТИ заст. (бути слугою у пана). Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна (Марко Вовчок); Соломія служила в батюшки і вибула рік (І. Нечуй-Левицький); Слуга відчиняє двері з сусідньої кімнати, інші слуги лагодяться прислужувати при столі (Леся Українка); Молода жінка змушена, відмовившись від власного життя, за мізерну платню прислужувати панам (П. Колесник); Щохвилини треба було їй (графині) услуговувати (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. послуговувати — послуго́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. послуговувати — -ую, -уєш, недок. і рідко послугувати, -ую, -уєш, недок. і док., заст. 1》 Служити, прислужувати кому-небудь. || Застосовуватися з користю для кого-небудь, використовуватися кимсь з певною метою. 2》 тільки док. Послужити, принести користь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. послуговувати — ПОСЛУГО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко ПОСЛУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., заст. 1. Служити, прислужувати кому-небудь. Теща Симонова послуговувала їм (Сл.  Словник української мови у 20 томах
4. послуговувати — ПОСЛУГО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок. і рідко ПОСЛУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., заст. 1. Служити, прислужувати кому-небудь. Теща Симонова послуговувала їм (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах
5. послуговувати — Послуговувати, -вую, -єш гл. Служить, услуживать, прислуживать. Теща Симонова послуговувала їм. Єв. Л. IV. 39.  Словник української мови Грінченка