по-звірячому

ЛЮ́ТО (дуже обурливо, з великим гнівом, із злістю), ЖОРСТО́КО, ХИ́ЖО, ЗЛІ́СНО, ПО-ВА́РВАРСЬКОМУ, ПО-ЗВІ́РСЬКОМУ, ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, ПО-ВО́ВЧОМУ, З ЗАПЕ́КЛІСТЮ, Я́РО. Стадницький.. люто б'є ногами коня і повертає на шлях (М. Стельмах); Дарка говорила не дуже-то привітно, але все ж не так понуро та жорстоко, як недавно до Зоні (Леся Українка); Вона потрапила в пастку, хижо й підступно підготовлену ворогом пастку (Ю. Бедзик); Він зупинився на дорозі і злісно погрозив кулаком на село (М. Стельмах); Наполеон зайняв Смоленськ, по-варварському спалив його і продовжував свій похід на Москву (з підручника); Як пройдете ви через місток, буде село Сеньків. Сильно дуже, по-звірячому зруйнували його гітлерівці... (Остап Вишня); — Повтори мені, що ти сказав? — Денис по-вовчому глянув на батька. — Сказав, що виключили... (М. Ю. Тарновський); Вовк .. кілька разів сердито, з запеклістю клацнув на Остапа зубами, крутнувсь і щез у комишах (М. Коцюбинський); Мокрина яро й якось дико блискала карими очима (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. по-звірячому — по-звіря́чому прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-звірячому — присл. 1》 Як звір, подібно до звіра. 2》 перен. Дуже жорстоко, люто, з великою ненавистю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-звірячому — ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, присл. 1. Як звір, подібно до звіра. Панічність була в самому повітрі. Отак скочить хтось на ноги та й біжить просто під кулями, виючи по-звірячому, загубивши пам'ять (Ю. Яновський). 2. перен. Дуже жорстоко, люто, з великою ненавистю.  Словник української мови у 20 томах
4. по-звірячому — ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, присл. 1. Як звір, подібно до звіра. Панічність була в самому повітрі. Отак скочить хтось на ноги та й біжить просто під кулями, виючи по-звірячому, загубивши пам’ять (Ю. Янов., І, 1958, 152). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах