по-родинному

ПО-РІ́ДНОМУ (як рідні, як ведеться поміж рідних), ПО-РОДИ́ННОМУ, ПО-СІМЕ́ЙНОМУ, РОДИ́ННО, РІ́ДНО. Тут мене прийняли по-рідному і взагалі після митарств подорожніх мені здалось, що се я "додому" приїхала (Леся Українка); — Ні, донечко, я тільки на вас глянути, по-родинному, по-родинному, — ласкаво усміхалася баба (В. Собко); — І це ти, мій син, отак діяв; на розголос, на людський поговір, на злі язики поклав те, що треба було тишком-нишком зам'яти, по-сімейному (А. Шиян); "Дядько Хведір" родинно обнімається і чоломкається з тим вусатим поляком (І. Ле); Сказано: своя кістка, своя кров! не обросте вона жиром у розкошах — до свого рідно обізветься! (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. по-родинному — по-роди́нному прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-родинному — присл. Як родич, як рідні; як у родині (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-родинному — ПО-РОДИ́ННОМУ, присл. Як родич, як рідні; як у родині (у 1 знач.). – Ні, донечко, я тільки на вас глянути, по-родинному, по-родинному, – ласкаво усміхалася баба (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
4. по-родинному — ПО-РОДИ́ННОМУ, присл. Як родич, як рідні; як у родині (у 1 знач.). — Ні, донечко, я тільки на вас глянути, по-родинному, по-родинному, — ласкаво усміхалася баба (Собко, Звич. життя, 1957, 43).  Словник української мови в 11 томах