по-чоловічому

ЛЮ́ДЯНО (виражаючи приязнь, доброзичливість), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ, ПО-ЛЮ́ДСЬКИ, ПО-ЧОЛОВІ́ЧОМУ розм. Як людяно він (Яць-коваль) дома обходився, яким теплом там віяло, як там усякий радо, весело трудився (І. Франко); — Перш за все треба привітати господаря, коли до нього в хату зайшли, а потім говорити з ним по-людському, а не гримати! — зауважив Дмитро Іванович (Яворницький) (М. Шаповал); — І з нашим братом теж уміли якось по-людськи. В інших — рукоприкладство та мордобій (О. Гончар); Пан такий добрий, ласкавий, заговорить по-чоловічому (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. по-чоловічому — по-чолові́чому прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-чоловічому — присл. 1》 Як чоловік, мужчина, подібно до чоловіка, мужчини. 2》 розм. Те саме, що по-людському. || Як у людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-чоловічому — ПО-ЧОЛОВІ́ЧОМУ, присл. 1. Як чоловік, мужчина, подібно до чоловіка, мужчини. Оксен грубо, по-чоловічому, пригорнув до себе хлопчика (Григорій Тютюнник); Малецька по-чоловічому крутила цигарку з рудої махорки (Ю. Збанацький). 2. розм.  Словник української мови у 20 томах
4. по-чоловічому — ПО-ЧОЛОВІ́ЧОМУ, присл. 1. Як чоловік, мужчина, подібно до чоловіка, мужчини. Оксен грубо, по-чоловічому, пригорнув до себе хлопчика (Тют., Вир, 1964, 176); Малецька по-чоловічому крутила цигарку з рудої махорки (Збан., Малин. дзвін, 1958, 131). 2. розм.  Словник української мови в 11 томах