правовик

ПРАВНИ́К (фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права), ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, ЮРИ́СТ, ПРАВОВИ́К розм., ПРАВОВІ́Д заст., ЮРИ́СТА заст. (Фауст:) У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов — Уже я й лікар, і правник (переклад М. Лукаша); Правознавці мають глибше опрацьовувати актуальні проблеми державного і господарського управління (з газети); Не як юрист, а як людина, а ще точніше — як батько, він не повірив у злочинність дівчини (Л. Дмитерко); За розуміння космосу як загальнолюдської власності висловлюється переважна більшість правовиків (з журналу); — Хіба я не такий юриста, як він? Ну, він має вже посаду,.. так що ж з того? (Олена Пчілка).

Значення в інших словниках

1. правовик — правови́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. правовик — -а, ч., розм. Фахівець у галузі права (у 1, 2, 4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. правовик — ПРАВОВИ́К, а́, ч. Фахівець у галузі права (у 1, 2, 4 знач.). Саме парламент має запропонувати процедуру розв'язання цієї проблеми. Наша партія досить обережно ставиться до цього, ми консультуємося в правовиків, юристів і знаємо, що це дуже тонке питання (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. правовик — ПРАВОВИ́К, а́, ч., розм. Фахівець у галузі права (у 1, 2, 4 знач.). За розуміння космосу як загальнолюдської власності висловлюється переважна більшість правовиків соціалістичних і деяких капіталістичних країн (Знання.., 6, 1971, 19).  Словник української мови в 11 томах