привертіти

ПРИКРУЧУВАТИ (прикріплювати до чогось гвинтами, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ПРИГВИ́НЧУВАТИ, ПРИВІ́РЧУВАТИ рідше. — Док.: прикрути́ти, пригвинти́ти, приверті́ти. Дозволив (німець) Грицеві обдивитися машину. А той начебто зроду біля неї ходив, — сопе та обдивляється, обстукує, прикручує якісь гаєчки (В. Речмедін); Біля машини працював новий механік, з ключем у руках щось пригвинчував (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. привертіти — приверті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. привертіти — див. привірчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привертіти — ПРИВЕРТІ́ТИ див. приві́рчувати.  Словник української мови у 20 томах
4. привертіти — ПРИВЕРТІ́ТИ див. приві́рчувати.  Словник української мови в 11 томах