привірчувати

ПРИКРУЧУВАТИ (прикріплювати до чогось гвинтами, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ПРИГВИ́НЧУВАТИ, ПРИВІ́РЧУВАТИ рідше. — Док.: прикрути́ти, пригвинти́ти, приверті́ти. Дозволив (німець) Грицеві обдивитися машину. А той начебто зроду біля неї ходив, — сопе та обдивляється, обстукує, прикручує якісь гаєчки (В. Речмедін); Біля машини працював новий механік, з ключем у руках щось пригвинчував (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. привірчувати — приві́рчувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. привірчувати — -ую, -уєш, недок., привертіти, -рчу, -ртиш, док., перех., рідко. Те саме, що прикручувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привірчувати — Закручувати, закрутити, позакручувати, накручувати, накрутити, понакручувати, прикручувати, прикрутити, поприкручувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. привірчувати — ПРИВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., що, рідко. Те саме, що прикру́чувати 2.  Словник української мови у 20 томах
5. привірчувати — ПРИВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех., рідко. Те саме, що прикру́чувати 2.  Словник української мови в 11 томах