пригатити

ГАТИ́ТИ (робити гатку або греблю, відгороджуючи воду), ЗАГА́ЧУВАТИ, ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ПРИГА́ЧУВАТИ, ГАРДУВА́ТИ діал. (перекривати річку, потік гаткою, греблею). — Док.: загати́ти, перегати́ти, пригати́ти. Ой, піду я низом, низом Та й загачу греблю хмизом. Гачу, гачу — не загачу, Кого люблю — не побачу (пісня); (Граф:) Перегати струменю його шлях, він собі знайде другий (І. Карпенко-Карий); Гардувати у ставку воду (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. пригатити — пригати́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пригатити — див. пригачувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригатити — ПРИГАТИ́ТИ див. прига́чувати.  Словник української мови у 20 томах
4. пригатити — ПРИГАТИ́ТИ див. прига́чувати.  Словник української мови в 11 томах
5. пригатити — Пригатити см. пригачувати.  Словник української мови Грінченка