приживляти

ПРИЖИВЛЯ́ТИ (ПРИЖИ́ВЛЮВАТИ) (приєднувати до тканини живого організму іншу тканину з метою прирощення), ПІДСА́ДЖУВАТИ мед.; ЩЕПИ́ТИ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ (ПРИЩЕПЛЯ́ТИ рідше), ОЧКУВА́ТИ спец. (пагін або бруньку однієї рослини на іншу). — Док.: приживи́ти, підсади́ти, прищепи́ти, защепи́ти діал. ущепи́ти (вщепи́ти) діал. Як мало хто, опанувала вона мистецтво приживляти (чубуки винограду), плекати їх, оберігати та вирощувати (О. Гончар); А чи не можна підсадити на хворе око шматок слизової, взятої у померлої людини? (з журналу); Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (І. Нечуй-Левицький); Он ту яблуневу гілку, де снігу замети білі, Ти сам щепив із сусідом (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. приживляти — приживля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приживляти — -яю, -яєш і приживлювати, -юю, -юєш, недок., приживити, -живлю, -живиш; мн. приживлять; док., перех. Приєднувати до тканини живого організму іншу тканину або її замінник з метою прирощування. || Вставляти живець у розщеплене місце рослини з метою прирощування; прищеплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приживляти — ПРИЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИЖИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. прижи́влять; док., що. Приєднувати до тканини живого організму іншу тканину або її замінник з метою прирощування.  Словник української мови у 20 томах
4. приживляти — ПРИЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИЖИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. прижи́влять; док., перех. Приєднувати до тканини живого організму іншу тканину або її замінник з метою прирощування.  Словник української мови в 11 томах