прижмурюватися

МРУ́ЖИТИСЯ (прикривати свої очі повіками), ЖМУ́РИТИСЯ, ЗАМРУ́ЖУВАТИСЯ, ЗАЖМУ́РЮВАТИСЯ, ЩУ́ЛИТИСЯ, ЩУ́РИТИСЯ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ (ЗЩУ́ЛЮВАТИСЯ), СКУ́ЛИТИСЯ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИСЯ, ПРИЖМУ́РЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́РЮВАТИСЯ (злегка, не до кінця). — Док.: замру́житися, зажму́ритися, зіщу́литися (зщу́литися), примру́житися, прижму́ритися, прищу́литися, прищу́ритися. — Пор. мру́жити.

Значення в інших словниках

1. прижмурюватися — прижму́рюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прижмурюватися — -ююся, -юєшся, недок., прижмуритися, -рюся, -ришся, док. Те саме, що примружуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прижмурюватися — ПРИЖМУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЖМУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. Те саме, що примру́жуватися. Прижмурюється [дід Василь] проти блискучих кучугур (І. Микитенко); Доктор Гальванеску спинився і хитро прижмурився (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. прижмурюватися — ПРИЖМУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЖМУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. Те саме, що примру́жуватися. Прижмурюється [дід Василь] проти блискучих кучугур (Мик., II, 1957, 28); Доктор Гальванеску спинився і хитро прижмурився (Смолич, Прекр. ка-тастр.  Словник української мови в 11 томах