Словник синонімів української мови

прилучати

ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм., ПРИКИДА́ТИ розм., НАКИДА́ТИ розм., ПРИПЛЮСО́ВУВАТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ПРИЧИНЯ́ТИ діал.; ДОМІ́РЮВАТИ (ДОМІРЯ́ТИ) розм.- (міряючи); ДОПО́ВНЮВАТИ (ДОПОВНЯ́ТИ), ПОПО́ВНЮВАТИ (ПОПОВНЯ́ТИ), ВНО́СИТИ, ПРИВНО́СИТИ (робити повнішим те, що є або вже відоме); ПРИТО́ЧУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ), ДОКИДА́ТИ розм. (часто зі сл. слово, жарт і т. ін. — до сказаного, написаного). — Док.: дода́ти, доба́вити, приєдна́ти, докла́сти, прикла́сти, прилучи́ти, долучи́ти, доміша́ти, приміша́ти, підба́вити, приба́вити, наба́вити, надба́вити, підда́ти, прики́нути, наки́нути, приплюсува́ти, притули́ти, причини́ти, домі́ряти, допо́внити, попо́внити, внести́, привнести́, приточи́ти, доточи́ти, підки́нути, доки́нути, приверну́ти діал. На різні сласті він додавав мені п'ятак до грошей тих, що за роботу мені платив (В. Сосюра); — У доповіді було не про все сказано. І критики малувато. Давайте добавлять(В. Кучер); Та сили б нашої не подолав ніхто, Коли б ти різочку, Матвію, до кропила У пару приєднав (переклад М. Рильського); Він тебе й розважить, книжки гарні тобі читає і до книжок докладає своє розумне слово (П. Куліш); Не раз було до деяких пісень прикладає Ганна слова про своє горе (І. Нечуй-Левицький); Фотографії своєї не прилучаю до цього письма, бо на разі такої не маю (О. Кобилянська); Книги дають готові знання, але до них маєш долучити і свої власні, те, до чого дійшла ти сама (М. Слабошпицький); Сторожиха змазувала її (домівку) глиною з водичкою, а іноді й кізячка домішувала (О. Донченко); Зерно з дідуха зберігають до весни, примішують до посівного (з журналу); В'язнів весь час підбавляли й підбавляли. Незабаром нагнали ще селян (О. Гончар); Побачивши ж врагів напори, У башт прибавили запори (І. Котляревський); З того часу йому й набавили десять карбованців у місяць (М. Коцюбинський); Уже чимала купа лушпайок лежала перед нею на столі, а вона одно знає — надбавляє ще (Панас Мирний); Ніхто не піддавав веселощів та жартів, а тим часом усі почували, що гульня не скінчилась (І. Нечуй-Левицький); — Про гроші, прохаю, не згадуйте і не ображайте мене. Хай, може, колись на віщось інше прикинете (Л. Яновська); А як ціну накинув, від люду вчув тоді: — Не варті й половини Ті лишки від свинини (А. Крижанівський); Він може по два-три рази на день обідати.., впорати.. десяток яєць, приплюсувати кільце ковбаси (Я. Гримайло); Взяла я ту кукурузу та й висипала в мішок до своєї; думаю, притулю до своєї! (І. Нечуй-Левицький); Взяв собі багатирку, — Причинив собі роботи: Щонеділі — жовті чоботи! (пісня); — Своє поле маєш переміряти цією кроковкою?.. — Ні, доміряти до свого (М. Стельмах); Сергійко захопливо уточняв і доповнював мені свої розповіді (І. Ле); Ішла стара мати — сильно плаче і ридає, Слізьми моря доповняє (пісня); Шевченко склав альбом і пішов блукати разом з Вернером, поповнюючи ботанічну колекцію новими рослинами (З. Тулуб); Культурна родина повинна мати вдома свою особисту бібліотеку і поповняти її все життя новими надбаннями (І. Волошин); Вони (кіносценарії) внесуть багато нового в наше письменницьке світобачення (О. Довженко); Кожний письменник привносить у свої твори щось від своєї долі, від особистих переживань (з газети); Десять десятинок слобідської толоки Тугокопилому приточили (О. Ковінька); — Довів (Радивон) до занепаду ферму! — потвердив Мусій Завірюха. — Мало не занапастив скот! — доточив і своє слово тракторист Сень (К. Гордієнко); Можливо, ця поезія для інших душ... — підкинув слівце Базіль (Вас. Шевчук); Я був малий і рідко докидав своє слівце про очерет, про став (М. Рильський).

ЗАЛУЧА́ТИ до чого (заохочувати, спонукати кого-небудь брати участь у чомусь), ПРИЛУЧА́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) у що, ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ) у що, ПІДПРЯГА́ТИ розм. — Док.: залучи́ти, прилучи́ти, притягти́, притягну́ти, втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), підпрягти́. Вони склали текст присяги, намітили товаришів, яких можна залучити до боротьби (Д. Бедзик); Прилучати учнів до праці; Я ревно притягатиму других до роботи над словником (А. Кримський); Користуючись великою громадською працездатністю Явдокима та його неабиякою свідомістю, Роман потроху втягав у громадську роботу і його дружину (І. Ле); Командирові вистачає справ і так по саме горло, а Гаркуша, не знати для чого, ще й шефів сюди підпрягає (В. Кучер).

ПРИЄДНУВАТИ (когось, щось до кого-, чого-небудь, об'єднувати з кимсь, чимсь), ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, ПРИСТІБА́ТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ВКЛЮЧА́ТИ, ВЛИВА́ТИ розм. (до складу чогось); ІНКОРПОРУВА́ТИ книжн. (до свого складу); ПРИГОРО́ДЖУВАТИ (територію, ділянку землі тощо). — Док.: приєдна́ти, прилучи́ти, долучи́ти, приточи́ти, пристебну́ти, притулити, включи́ти, вли́ти, інкорпорува́ти, пригороди́ти. Промовець приєднував свій голос до протесту машинобудівників (А. Головко); І поклявся Володимир, .. Що прилучить до держави Холмщину, Галичину, Що збудує Україну Вільну, дружну і міцну (О. Олесь); Мала Пріська долучала і свій голос до материного (Леся Українка); Ой чий же то двір?! Приточив би свій! (пісня); Професора Драгу.. одразу включили до лекторської групи (В. Кучер); Вливати картки в картотеку; Держава польська по смерті Стефана Баторія всіляко намагається пригородити Семиграддя, зробити його ще одним воєводством Корони (І. Ле).

ПРИЗНА́ЧИТИ (офіційно надати комусь право займати певну посаду, доручати виконувати якісь обов'язки), ПРИСТА́ВИТИ, ПРИЛУЧИ́ТИ, ПОСТА́ВИТИ розм., НАСТА́ВИТИ розм., НАСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСАДИ́ТИ розм.; ПРИСЛА́ТИ, ПОСЛА́ТИ (направити звідкись); ПРИКРІПИ́ТИ (перев. тимчасово, іноді під шефством певної особи). — Недок.: призначати (призна́чувати рідко), приставля́ти, прилуча́ти, ста́вити, настановля́ти, присила́ти, посила́ти, прикрі́плювати (прикріпля́ти). Івана призначили помічником лісничого, і він поступово втягнувся в звичну роботу (М. Зарудний); Баба Зінька приставила готувати обід молодиць, котрі добре знали куховарську справу (І. Нечуй-Левицький); До нічної варти прилучили козака, що вчора заробив потиличника (Я. Качура); (Крилата:) Карпа Корнійовича треба підтримати. (Василина:) От би його на голову колгоспу поставити (О. Корнійчук); — Шануйся ж оце, — навчають мене, — годи панові, чоловіком наставить: писарюватимеш собі в сухому та в теплому (А. Тесленко); Комісію по розподілу кормів уклали. Мене її головою настановили (Ю. Мушкетик); — А тепер слово має товариш Дорош. Прислали його до нас і буде він робити на фермі (Григорій Тютюнник); Її стали вчити працювати на свердлувальному верстаті і вчителем прикріпили свердлувальника Стьопу Шемшуру (О. Донченко).

ПРИЙМА́ТИ (допускати в своє товариство, до складу якогось об'єднання людей), БРА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ВКЛЮЧА́ТИ, ПРИСВО́ЮВАТИ заст.; ПРИЛУЧА́ТИ, ЗАЛУЧА́ТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ кого у кого (до свого гурту, товариства тощо). — Док.: прийня́ти (приня́ти рідко), прия́ти заст. узя́ти (взя́ти), ввести́ (увести́), включи́ти, присво́їти, прилучи́ти, залучи́ти, посвяти́ти. Єремія приймав до себе на військову службу в козаки не тільки католиків, але й українців і уніятів (І. Нечуй-Левицький); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Професора Драгу.. включили до лекторської групи (В. Кучер); Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні (Словник Б. Грінченка); — Недобитих данаями, на суходолах і в морі Повною чашею горя напоєних, голих, голодних — Нас до господи й до царства свого прилучаєш! (переклад М. Зерова); Радили Шафоросту скористатись цими підшефниками.. Але Шафорост навіть обурювався. Не вистачало йому залучати на будову ще й злочинний елемент (Я. Баш). — Пор. 1. зарахо́вувати.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. прилучати — прилуча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прилучати — (до праці) залучати; (до лав) ПРИЄДНУВАТИ, привертати; п.ф. -СЯ, ПРИЧАЩАТИСЯ, (до милих занять) допадатися.  Словник синонімів Караванського
  3. прилучати — -аю, -аєш, недок., прилучити, -лучу, -лучиш, док., перех. 1》 Додавати що-небудь до чогось, прикладаючи; долучати. || Приєднувати що-небудь до чогось, об'єднувати з чимсь. || Використовувати що-небудь, додаючи до чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прилучати — ПРИЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЛУЧИ́ТИ, лучу́, лу́чиш, док., кого, що. 1. Додавати що-небудь до чогось, прикладаючи; долучати. Фотографії своєї не прилучаю до цього письма, бо на разі такої не маю (О. Кобилянська); Брошуру [М.  Словник української мови у 20 томах
  5. прилучати — Прилуча́ти, -ча́ю, -ча́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прилучати — ПРИЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЛУЧИ́ТИ, лучу́, лу́чиш, док., перех. 1. Додавати що-небудь до чогось, прикладаючи; долучати. Фотографії своєї не прилучаю до цього письма, бо на разі такої не маю (Коб., III, 1956, 22); Брошуру [М.  Словник української мови в 11 томах