примир'я

I. МИР (відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; відсутність збройної боротьби між державами, народами, а також угода про припинення воєнних дій); СПО́КІЙ, ПО́КІЙ заст. (відсутність війн, громадських безпорядків, заворушень тощо); ЗАМИ́РЕННЯ, ПРИМИ́РЕННЯ, ПРИМИ́Р'Я розм., РО́ЗМИР розм. (налагодження мирних взаємовідносин, дружніх стосунків, а також угода про це); ПЕРЕМИ́Р'Я (тимчасове припинення воєнних дій, а також угода про це). Дружба народів -. це злагода й мир (М. Рильський); Вічної вроди надай моїй недосвідченій мові І заподій, щоб година спокою до нас завітала, Щоб на землі і морях втихомирились війни криваві (М. Зеров); Візьміть назад свої гостинці, Одправте їх к багатирю Енею і просіть покою (І. Котляревський); Після замирення з поляками 60 дивізія була перекинута на Поділля (П. Панч); — На знак щирого і братерського примирення повстанців з низовиками наш старший послав вам шістнадцять сотень голів турецьких коней (І. Ле); Мовчать руїни, сонце сяє, І білий стяг примир'я має (О. Олесь); Кричить (Еней): — Чи ви осатаніли! Адже ми розмир утвердили! (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. примир'я — прими́р'я іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. примир'я — -я, с., рідко. Те саме, що примирення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примир'я — ПРИМИ́Р'Я, я, с., рідко. Те саме, що прими́рення. Мовчать руїни, сонце сяє, І білий стяг примир'я має (О. Олесь); Вигнанцеві відкрився інший світ; Забулось лихо, надійшло примир'я (М. Зеров).  Словник української мови у 20 томах