приморозь

І́НІЙ (тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на охолоджених предметах); ПА́МОРОЗЬ, ПРИ́МОРОЗЬ, НА́МОРОЗЬ, ПО́МОРОЗЬ рідше, ЗА́МОРОЗЬ розм., НА́МЕРЗ діал. (намерзла маса дрібних сніжинок). Дерева за вікном у тиші непорочній Стояли інеєм запушені рясним (М. Рильський); На тротуарах і дахах сивіла перша паморозь (О. Донченко); Ще скрізь на гіллях приморозь, а зійде та вигріє сонечко — закапле з стріхи (Марко Вовчок); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); На траві лежала холодна поморозь (А. Шиян); Ми зранку, ще й заморозь не відійшла, В дворі пшеницю-маріанку До сійби ладили (І. Франко); Він іде — увесь як біль білий: геть намерзом намерз (Словник Б. Грінченка)

Значення в інших словниках

1. приморозь — при́морозь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. приморозь — див. НАМОРОЗЬ.  Словник синонімів Караванського
3. приморозь — див. іній  Словник синонімів Вусика
4. приморозь — -і, ж. Схожий на іній снігоподібний осад, що утворюється в туманну морозну погоду на гілках дерев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. приморозь — ПРИ́МОРОЗЬ, і, ж. Схожий на іній снігоподібний осад, що утворюється в туманну морозну погоду на гілках дерев. Ще скрізь .. на гіллях приморозь, а зійде та вигріє сонечко – закапле з стріхи (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
6. приморозь — ПРИ́МОРОЗЬ, і, ж. Схожий на іній снігоподібний осад, що утворюється в туманну морозну погоду на гілках дерев. Ще скрізь.. на гіллях приморозь, а зійде та вигріє сонечко — закапле з стріхи (Вовчок, VI, 1956, 304).  Словник української мови в 11 томах