приступка
ВИ́СТУП (частина чого-небудь, що видається, виступає наперед), УСТУ́П, ПРИ́СТУПКА, ПРИ́ПІЧОК, ВИ́РІЖОК, СТУ́ПІНЬ рідко, ПРИСКА́ЛОК рідко; РЕБРО́ (у місці перетину двох площин). По голому сірому виступі скелі ліпились татарські халупки (М. Коцюбинський); Сідає (Левко) на замшілий уступ кручі над самою водою і жде (З. Мороз); Він (садок) кількома приступками спускався до ріки (Я. Гримайло); Зліз (Синявін) на невеличкий припічок на скелі (І. Ле); Вимальовуються (скелі) своїми виріжками на блакитних полотнищах неба (П. Загребельний); Потік біг химерно вижолобленим коритом, раз падав зі ступеня на ступінь, раз протискався між горними голими ребрами (каміння) (Г. Хоткевич).
ПІДНІ́ЖКА (пристрій у вигляді східців у вагоні, автомашині тощо), ПІДНІ́ЖОК рідше, ПРИ́СТУПКА. Юрій стояв на підніжці, вище за провідника, і дивився на перон (В. Собко); Серед майдану коло церкви ледве виднівся з натовпу лінкольн. На підніжку стояв Ярополк (О. Кундзич); Він скочив на приступку машини, брязнули за ним дверцята, й машина вже покотилась між акаціями (Є. Гуцало). — Пор. схі́дець.
СХІ́ДЕЦЬ (горизонтальний виступ, перекладина на сходах, східцях), СХО́ДИНА, СХО́ДИНКА, ПРИ́СТУПКА розм., ПРИ́СТУПЕЦЬ розм., СТУ́ПІНЬ рідше, ЩАБЕ́ЛЬ заст. На крайній східець ґанку став рослий Палійчук (М. Стельмах); Ледве ступив на першу сходинку, як вона обвалилась, і я впав (О. Донченко); Печера тьмяна під навислим камінням. В ній джерела журкотливі і приступки в скелях природні (М. Зеров); Нікому нічого не сказавши, Тетяна важко зійшла по східцях, хитнулась на останній приступці.. і пішла далі (А. Шиян); Коло цього будинку можна відпочити, еге, можна посидіти на приступцях (І. Микитенко); Сходить (Іфігенія) знов додолу і сідає на найнижчому щаблі сходів (Леся Українка). — Пор. 1. підні́жка, II. схо́ди.
Словник синонімів української мови