пристяжка

У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Кучер); Іноді новобранці виразно відчували запах дьогтю і кінського поту — то пахла кінська ремінна збруя, що лежала жужмом біля гарби (Григорій Тютюнник); Запрягайте коні в шори, коні воронії (пісня); Старий.. поправив упряжку та натягнув віжки, готовий рушати в дорогу (Д. Бедзик); Промчали через садок перепуджені коні в запряжці і без їздового (О. Гончар); Не знав (кінь) запрягу і з неприхованою зневагою дивився на тих жалюгідних коняг, що тягли по розмоклій дорозі купецькі повози (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. пристяжка — пристя́жка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пристяжка — -и, ж. 1》 рідко. Те саме, що підпряжка 1). 2》 діал.Підпряжка (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пристяжка — Супряжка  Словник чужослів Павло Штепа
4. пристяжка — ПРИСТЯ́ЖКА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що підпря́жка 1. * Образно. – Кого ж би то попросити в свати? – спитав Балабуха. – Бери, сину, дядька, отця Мельхиседека та прихопи ще на пристяжку й тітку (І. Нечуй-Левицький). 2. діал. Підпряжка (у 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах
5. пристяжка — ПРИСТЯ́ЖКА, и, ж. 1. рідко. Те саме, що підпря́жка 1. *Образно. — Кого ж би то попросити в свати? — спитав Балабуха. — Бери, сину, дядька, отця Мельхиседека та прихопи ще на пристяжку й тітку (Н.-Лев., IIІ, 1956, 52). 2. діал. Підпряжка (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах