притемком

ПО́НОЧІ (у темноті), ПО́ТЕМКИ розм., ПРИ́ТЕМКОМ розм., ПО́ТЕМНУ розм. Він попер у ніч.. до тої осоружної майстерні (чи вона хоч відчинена поночі..?) (О. Забужко); Гаїнка потемки познаходила в хаті вечерю, винесла, і вони сіли вечеряти на призьбі (Б. Грінченко); Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив (Б. Грінченко); Іншим би разом вона побоялася йти отак потемну, а тут і не подумала — вийшла, й пішла, і йде (П. Дорошко).

Значення в інших словниках

1. притемком — при́темком прислівник у темряві, поночі незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. притемком — див. поночі  Словник синонімів Вусика
3. притемком — присл., рідко. У темряві, поночі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. притемком — ПРИ́ТЕМКОМ, присл., рідко. У темряві, поночі. Напав на його притемком та добре попобив, – так не вгадав, хто й бив (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
5. притемком — При́темком, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. притемком — ПРИ́ТЕМКОМ, присл., рідко. У темряві, поночі. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
7. притемком — При́темком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка