притерти

ПРИТИРА́ТИ техн. (здійснювати механічну обробку деталей машин, апаратів, приладів тощо для надання їм точних розмірів і чистоти поверхні), ДОВО́ДИТИ. — Док.: притерти, довести́. Ще у минулому сторіччі швед Йогансон з такою точністю навчився притирати площини двох шматків гартованої сталі, що, коли їх скласти полірованими площинами, то тільки силою можна розняти їх знову (В. Собко); Різальні грані.. різців обов'язково треба старанно доводити на точилі або на бруску (з посібника).

Значення в інших словниках

1. притерти — прите́рти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. притерти — див. притирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притерти — ПРИТЕ́РТИ див. притира́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. притерти — прите́рти: ◊ прите́рти ро́ги → ріг  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. притерти — прите́рти / притира́ти ро́ги кому. Зробити когось покірним, примусити підкорятися комусь; приборкати. Вже ми їм (хлопам) притремо роги! (І. Франко); — От ми тут трохи і притрем їм (сусідам) роги (Л. Костенко).  Фразеологічний словник української мови
6. притерти — ПРИТЕ́РТИ див. притира́ти.  Словник української мови в 11 томах