продекламувати

ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ рідше, ВІРШУВА́ТИ заст., РЕЦИТУВА́ТИ заст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). — Док.: продекламува́ти, прочита́ти, проказа́ти, прорецитува́ти. Слухали музику, Чорнота декламував вірші (Є. Гуцало); (Орест:) От я знайшов одні вірші. (Любов:) Краще вголос прочитайте, бо я люблю, як ви читаєте вірші (Леся Українка); Він цитував деякі рядки Сосюри й Тичини.. по пам'яті, легко й точно проказував: "На майдані коло церкви..." (Т. Масенко); Він мав звичку вголос прочитувати різні п'єси, особливо написані віршами (Л. Смілянський); Через годину дядько вже сидить на ґанку і віршує Міцкевича (М. Коцюбинський); А як зачне (тато).. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. продекламувати — продекламува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. продекламувати — див. сказати  Словник синонімів Вусика
3. продекламувати — -ую, -уєш, перех. і без додатка. Док. до декламувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. продекламувати — ПРОДЕКЛАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що і без прям. дод. Док. до декламува́ти. Цілу бурю оплесків і навіть сльози викликав вірш: “Якби ви знали, паничі”, якого продекламувала Настя з високим піднесенням (С.  Словник української мови у 20 томах
5. продекламувати — ПРОДЕКЛАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. і без додатка. Док. до декламува́ти. Цілу бурю оплесків і навіть сльози викликав вірш: «Якби ви знали, паничі», якого продекламувала Настя з високим піднесенням (Вас.  Словник української мови в 11 томах