продихатися

ВІДДИ́ХУВАТИСЯ (відновлювати рівномірне дихання після порушення його внаслідок бігу, напруженої праці тощо), ВІДДИХА́ТИСЯ, ВІДДИХА́ТИ, ВІДДИ́ХУВАТИ рідше, ВІДХА́КУВАТИСЯ розм. — Док.: відди́хатися, відди́хати, віддихну́ти, відітхну́ти, відхакну́тися, відсопти́ся розм. ви́сапатися розм. проди́хатися розм. Парубок.. побачив ослона, сів і довго не віддихувався (Б. Грінченко); Інколи, після репетиції.. він падав знесилений, щоб відлежатись, віддихатись (Л. Дмитерко); Дехто, скінчивши писання, кидає перо і віддихає (І. Франко); — Паночку,.. сідайте та висапайтеся (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. продихатися — проди́хатися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. продихатися — -дишуся, -дишешся, док., розм. Те саме, що віддихатися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. продихатися — ПРОДИ́ХАТИСЯ, ди́шуся, ди́шешся, док., розм. Те саме, що відди́хатися 1.  Словник української мови у 20 томах
4. продихатися — ПРОДИ́ХАТИСЯ, ди́шуся, ди́шешся, док., розм. Те саме, що відди́хатися 1.  Словник української мови в 11 томах
5. продихатися — Продихатися, -хаюся, -єшся гл. Отдышаться, освѣжиться, дыша чистымъ воздухомъ. Збіраються в Дорньах, хто пішки, хто возком, продихатись в гаях, бо день був дуже шпаркий. К. Дз. 141.  Словник української мови Грінченка