промішувати
МІСИ́ТИ (розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи, перемішуючи її), РОЗМІ́ШУВАТИ, ЗАМІ́ШУВАТИ (щось сипке з водою або якоюсь іншою рідиною); ПРОМІ́ШУВАТИ (до кінця, до готовності); ВИМІ́ШУВАТИ (про тісто, глину тощо .- готувати). — Док.: поміси́ти, розміси́ти, заміси́ти, проміси́ти, ви́місити. (Гапка:) У вівторок іду вулицею, дивлюсь, вона місить глину біля своєї хати (М. Кропивницький); Він.. протягом дня нерідко виконував різні боцманові доручення: розмішував фарбу, мив палубу (Д. Ткач); Біля одного вікна Яким замазку замішував (А. Головко); Молодиця вимішувала тісто в діжі (М. Шеремет).
I. МІША́ТИ (за допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати щось), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, КОЛОТИ́ТИ (що-небудь рідке); ПРОМІ́ШУВАТИ (робити щось однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу). — Док.: поміша́ти, розміша́ти, переміша́ти, розколоти́ти, проміша́ти. Трохим мішає ложечкою в склянці (П. Колесник); Він хвалив майстрів, що добре розмішують глину (П. Інгульський); Перед сівбою насіння трав і проса добре перемішували (з журналу); Жінка колотила на припічку кулешу (Лесь Мартович).
Словник синонімів української мови