проношуватися

ЗНО́ШУВАТИСЯ (про одяг, взуття і т. ін. — ставати старим, непридатним для користування), ВИНО́ШУВАТИСЯ рідше, ПРОНО́ШУВАТИСЯ рідше, ВИТИРА́ТИСЯ рідко; ГОРІ́ТИ на кому, розм. (швидко); РВА́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ, ДРА́ТИСЯ (з утворенням дірок). — Док.: зноси́тися, ви́носитися, ви́ходитися, проноси́тися, ви́тертися, порва́тися, поде́ртися, подра́тися. — В мене простий убір, та й той я ношу поти, поки не зноситься (І. Нечуй-Левицький); Взуття на хлопцях так і горить (П. Автомонов); Чи бачиш, як ми обідрались! Убрання, постоли порвались (І. Котляревський); Його біла сорочка почорніла від бруду, солом'яний бриль подерся (О. Бойченко).

Значення в інших словниках

1. проношуватися — проно́шуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проношуватися — -уюся, -уєшся, недок., проноситися, -ошуся, -осишся, док. 1》 Ставати малопридатним для користування після тривалого або неакуратного носіння (про одяг, взуття і т. ін.). 2》 тільки док. Носитися (у 1-3 знач.) якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проношуватися — ПРОНО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОНОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док. 1. Ставати малопридатним для користування після тривалого або неакуратного носіння (про одяг, взуття і т. ін.). 2. тільки док. Носитися (у 1–3 знач.) якийсь час. Проносилася з листом цілий день.  Словник української мови у 20 томах
4. проношуватися — ПРОНО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОНОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док. 1. Ставати малопридатним для користування після тривалого або неакуратного носіння (про одяг, взуття і т. ін.). 2. тільки док. Носитися (у 1-3 знач.) якийсь час. Проносилася з листом цілий день.  Словник української мови в 11 томах