пропарадувати

ПРОХО́ДИТИ (повз когось, щось), ПЕРЕХО́ДИТИ, ДЕФІЛЮВА́ТИ, ПАРАДУВА́ТИ (урочисто, в строю, на параді, демонстрації). — Док.: пройти́, перейти́, продефілюва́ти, пропарадува́ти. Ось проходять вони загартованим строєм (С. Голованівський); — А чи чули ви, що коло Чорного гаю розбої? Ані перейти.. тудою, чутно, ані переїхати (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. пропарадувати — пропарадува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пропарадувати — -ую, -уєш, док. 1》 Док. до парадувати 1). 2》 Парадувати (у 1 знач.) якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пропарадувати — ПРОПАРАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Док. до парадува́ти 1. – Інспектори їдуть? – озлоблено говорили в полках учасники каховських атак. – Що ж, підемо пропарадуємо перед ними. Хай бачать, чого нам коштувала тут Каховка (О. Гончар). 2. Парадувати (у 1 знач.) якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
4. пропарадувати — ПРОПАРАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Док. до парадува́ти 1. — Інспектори їдуть? — озлоблено говорили в полках учасники каховських атак. — Що ж, підемо пропарадуємо перед ними. Хай бачать, чого нам коштувала тут Каховка (Гончар, II, 1959, 351). 2. Парадувати (у 1 знач.) якийсь час.  Словник української мови в 11 томах