проповзти
ПРОЛА́ЗИТИ (повзучи або майже притискаючись до поверхні всім тілом, лізти кудись крізь вузький отвір, прохід тощо, пробиратися вперед поміж чимсь, кимсь), ПРОЛІЗА́ТИ, ПРОПОВЗА́ТИ (ПРОПО́ВЗУВАТИ), ПРОСЛИЗА́ТИ (спритно, швидко, легко). — Док.: пролі́зти, проповзти́, прослизну́ти. Часом їй доводилось продиратися через таку гущину, що вона (Соломія) ледве пролазила поміж жовтими стінами (М. Коцюбинський); Густі ліси вкривали гори й яри, неначе густе руно, в котрому навіть було трудно пролізти людині, а конем не можна було пропхатись нізащо в світі (І. Нечуй-Левицький); Раз у раз спиняючися, перечікуючи і припадаючи до землі, проповзла вона метрів із п'ятнадцять (Ю. Смолич); До теплушки з кіньми тихенько відсовуються двері, і якась тінь прослизає до щілини (Ю. Яновський).
Словник синонімів української мови