прорис

КО́НТУР (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); О́БРИС, КОНФІГУРА́ЦІЯ, ОКРЕ́СЛЕННЯ, ПРО́ФІЛЬ, А́БРИС книжн.; ПРО́РИС (контурна різьблена лінія); СИЛУЕ́Т (контурне зображення когось, чогось). Швидко, легко із звичною точністю він почав накреслювати контури юрт, силуети людей між ними, коня (З. Тулуб); Вже, сонячним обведені пунктиром, Відтінюються обриси домів (В. Бичко); Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій (П. Автомонов); Деякі озера манили до себе своїм теплим окресленням, блакиттю своїх плес (Ю. Збанацький); Висока заграва палахкотіла над Севастополем, і її полиски освітлювали горбатий профіль висоти (В. Кучер); Звідси відкривається чудовий краєвид — витончені абриси Андріївської церкви на урвистих схилах, стрімкі силуети нових споруд (з журналу).

Значення в інших словниках

1. прорис — про́рис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. прорис — -у, ч. Контурна різьблена лінія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прорис — ПРО́РИС, у, ч. Контурна різьблена лінія. Німби ікон XV ст. мають гравірований орнамент. Це легкий неглибокий прорис.. переважно геометричних візерунків, виконаних з допомогою лінійки і циркуля (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. прорис — ПРО́РИС, у, ч. Контурна різьблена лінія. Німби ікон XV ст. мають гравірований орнамент. Це легкий неглибокий прорис.. переважно геометричних візерунків, виконаних з допомогою лінійки і циркуля (Укр. декор. різьба.., 1970, 24).  Словник української мови в 11 томах