простибіг

МИ́ЛОСТИНЯ (пожертвування жебракові, біднякові), ПОДАЯ́ННЯ, МИ́ЛОСТИНА заст., ПРОСТИ́БІ (ПРОСТИ́БІГ) діал. — Я старець Божий, ясновельможний князю! Прошу милостині, Христа ради (І. Нечуй-Левицький); Тяжче заробити хліб, аніж випросити, але несеш подаяння за плечами, немов камінне жорно (М. Стельмах); Глянула я на старців та аж тоді згадала, що я ніякої милостини не подала старцям, як слід по закону (Г. Квітка-Основ'яненко); На простибіг завше є.., дитина забіжить чужа, — своїх дасть Бог — то вже не вийде без яблучка (Г. Хоткевич). — Пор. 1. поже́ртва.

Значення в інших словниках

1. простибіг — прости́біг 1 вставне слово вибачте незмінювана словникова одиниця арх. прости́біг 2 іменник чоловічого роду милостиня діал.  Орфографічний словник української мови
2. простибіг — див. простибі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простибіг — ПРОСТИ́БІГ див. прости́бі.  Словник української мови у 20 томах
4. простибіг — ПРОСТИ́БІГ див. прости́бі.  Словник української мови в 11 томах