простосердя

ЩИ́РІСТЬ (властивість, притаманна прямій, безкорисливій, чистосердечній людині), ВІДВЕ́РТІСТЬ, БЕЗПОСЕРЕ́ДНІСТЬ, ПРЯМОДУ́ШНІСТЬ, ЗАДУШЕ́ВНІСТЬ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ЩИРОСЕ́РДІСТЬ, ЩИРОСЕ́РДЯ, ПРОСТОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ПРОСТОСЕ́РДЯ. Чиста у своїй щирості, безпосередня та світла у своїх радощах і в журбі — така вона, моя односельчанка (С. Олійник); Тріснула між братами жива струна гармонії і щирої відвертості (І. Франко); Ганна, з її охотою до роботи, безпосередністю, щирістю та привітністю, теж якось одразу сподобалася своїм новим знайомим (В. Козаченко); Його шанували за щирість і прямодушність, з якими він завжди висловлював свої міркування (М. Ю. Тарновський); Задушевність Сковороди чарує нас у підході до народу (П. Тичина); Свою хитрість і лукавство він (Макогоненко — з твору М. Кропивницького) приховує під машкарою добродушності, щиросердості й простакуватості (з науково-популярної літератури); — Ви безсоромно обкрадаєте мене, користуєтесь із мого щиросердя (Н. Рибак); Це було сказано з таким дитячим простосердям, що директор.. широко посміхнувся (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. простосердя — простосе́рдя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. простосердя — -я, с. Те саме, що простосердість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простосердя — ПРОСТОСЕ́РДЯ, я, с. Те саме, що простосе́рдість. – Я тільки про те й мрію, щоб ремонтувати. – Це було сказано з таким дитячим простосердям, що директор машинно-тракторної станції широко посміхнувся (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах