противність
ПЕРЕШКО́ДА (те, що заважає здійсненню чогось), ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., заст., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПІДСТА́ВА діал.; ЗАВА́ДА, ПЕРЕПО́НА, ЗАПО́НА діал., ПЕРЕМІ́ШКА діал. (те, що легше подолати); ГАЛЬМО́ (те, що затримує, сповільнює здійснення чогось); БАР'Є́Р, РОГА́ТКИ мн. (щось свідомо створене ким-небудь); ПІДНІ́ЖКА (щось несподіване, свідомо створене ким-небудь); ЗАКОВИ́КА розм., КАРЛЮ́ЧКА жарт. (щось незначне, але прикре). — Твоя щира до батьків прихильність Всі подолала завади, усі перешкоди (М. Зеров); Загони зумисне не пускали Кисіля і чинили йому в дорозі усякі притичини, щоб не допустити його до Богдана (І. Нечуй-Левицький); Всякі противності не те що не знеохочували його, а ще підбивали до боротьби та до праці (І. Франко); Ніякі накази й перепони тепер не спинять його (І. Ле); Козак, як вітер, гуляє без меж і запон (І. Ле); Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде (Словник Б. Грінченка); Все життя наше завалене обставинами, перешкодами, бар'єрами (Ю. Бедзик); Обминати цензурні рогатки; Тим, хто ставить підніжку колективу, треба оголосити нещадну війну (з газети); Лишалася тільки одна заковика, як віднести документи у Валки? (В. Минко); — Хоч ми й гарно міркуємо, та єсть одна карлючка.. Є один чоловік такий, що може нам великої шкоди наробити (Б. Грінченко).
ПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ (хтось або щось, протилежні іншому за якостями, властивостями, ознаками), АНТИТЕ́ЗА книжн., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПРОТИВЕ́НСТВО заст., діал., СУПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ заст.; КРА́ЙНІСТЬ, ПО́ЛЮС, БІГУ́Н рідше (щодо іншого — щось абсолютно протилежне іншому, всім іншим). Петро Славчук був повною протилежністю Олегові Харкевичу (С. Голованівський); В історії про "гріхопадіння", ..у всіх подібних легендах антитезою раю, себто якимсь "пеклом", представляється наша питима земля і наше повсякчасне "грішне" життя (Леся Українка); Бачила (жінка) в нім противенство до свого чоловіка. Цей би лиш наївся, спав та й сварився зі службою. А той на всім розумівся, на все розумну мав раду (Лесь Мартович); За своєю педагогічною системою, він дозволяв ученикам поводитись із ним вільно, суперечитися, сваритися: супротилежність величавому, бонтонному директорові (А. Кримський); Досить часто зустрічаються у виступах деяких критиків дві крайності.. Перша з них — схематизм і поверховість.. друга крайність — дифірамбічна мелодекламація (О. Левада); Тільки той із нас є людина, хто на двох полюсах переконань своїх залізних твердо обома стоїть, не похитнеться (П. Тичина); Наше народження є біль, а смерть — мука. Жалюгідне те, що міститься між цими бігунами (В. Підмогильний).
Словник синонімів української мови