процент

ДОХІ́Д (ДОХО́Д) (гроші або матеріальні цінності, одержувані в результаті якоїсь діяльності), ДОСТА́ТКИ (ДОСТА́ТОК рідше), СТА́ТКИ (СТА́ТОК рідше), ПРИХІ́Д заст., БАРИ́Ш заст., ПРОФІ́Т зах.; ПРИБУ́ТОК, ЗИСК, ДОРО́БОК діал. (також різниця між доходом і витратами); ВИ́ТОРГ (від торгівлі); РЕ́НТА спец. (з капіталу, землі або майна); ПРОЦЕ́НТ (від капіталу, суми грошей, покладеної в банк). Шість мільйонів доходу нині в артілі, понад два мільйони одне тваринництво дасть (В. Большак); Хоча батько її був заможною людиною, але достатки їм приносили не наймити, а тютюн.., садовина і бджоли (М. Стельмах); Щасливий чудесний край, де навіть вода могла приносити людині статки! (О. Гончар); В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (І. Нечуй-Левицький); Ніхто вже не слухав запевнень голови, що через рік-два витрати на будівництво будуть перекриті, що потім піде прибуток (М. Чабанівський); Мав хитрий тесляр добрий зиск з своєї будівлі (П. Загребельний); Як виявилося з даних колгоспної бухгалтерії, ці ділянки належали здебільшого ледарям, що не покладались на майбутній доробок з своїх трудоднів (Б. Антоненко-Давидович); Ніякої ренти цей маєток не приносив (В. Собко); — От з нашого дома маємо дохід. Час би дещо і в банк покласти, щоб проценти наростали для дочки ... (І. Нечуй-Левицький).

ПРОЦЕ́НТ (сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю; кількість когось, чогось, що вимірюється у сотих частках), ВІДСО́ТОК, ЛИХВА́ заст. (Баклажаненко:) Про себе можу сказати, що я догнав Полю Орленко по всіх показниках і виконую план на 247 процентів (І. Микитенко); — За Їжака на зборах голосувало всього 13 процентів присутніх (Остап Вишня); — Ти маєш достатки, чим теж може похвалитися хіба незначний лиш відсоток славетних митців (Л. Яновська); Він на лихву ніколи грошей не позичав (А. Крушельницький).

Значення в інших словниках

1. процент — Чи є різниця в значенні слів відсоток і процент? Ні, немає. Вони передають той самий зміст. Процент з італійської через німецьку перейшов у східнослов'янські мови, а відсоток – калькований вислів з латинізованого терміна, що буквально означає “за сто”...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. процент — проце́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. процент — Відсоток, сота частина <�частка>, у. лихва; (маклерський) винагорода.  Словник синонімів Караванського
4. процент — [процент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
5. процент — -а, ч. 1》 Сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю (позначається знаком %), відсоток. || Кількість кого-, чого-небудь, що вимірюється у сотих частках чогось, прийнятого за одиницю. 2》 перев. мн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. процент — Відсоток, лихва, камата  Словник чужослів Павло Штепа
7. процент — ПРОЦЕ́НТ, а, ч. 1. Те саме, що відсо́ток. Для порівняння видів між собою використовували показник відносної швидкості втрати ваги (в процентах від початкової) (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
8. процент — проце́нт (від лат. pro centum – на сто) 1. Сота частка числа; позначається знаком %. 2. П. позичковий – плата, що її одержує кредитор від позичальника за користування наданими йому коштами. За капіталізму є частиною прибутку і, отже, має своїм джерелом додаткову вартість, експлуатацію чужої праці.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. процент — I сота частина, позначається %; 5% від 24 дорівнює 1,2. II в економічній науці дохід, який приносить капітал; ціна надання кредиту, винагорода, яку отримує позикодавець від боржника.  Універсальний словник-енциклопедія
10. процент — на всі сто (проце́нтів (відсо́тків)). 1. Цілком, повністю. — Ви, Якиме Івановичу, тут праві на всі сто (Ю. Збанацький); (Це) прекрасна, розумна, добра жінка, у чеснотах якої я впевнений на всі сто відсотків (З газети).  Фразеологічний словник української мови
11. процент — Про́це́нт, -та; -це́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. процент — Проце́нт, -ту м. Процентъ. Гн. І. 109. Ніхто не прийде править проценту. Рудч. Ск. II. 26.  Словник української мови Грінченка