путієць

ШЛЯХОВИ́К (фахівець шляхової справи), ДОРО́ЖНИК розм., ПУТІ́ЄЦЬ розм. Страйк почався. За годину тут уже була залізнична жандармерія, прискочив начальник шляхів Немєшаєв. Цей шляховик був хитрою бестією (Ю. Збанацький); Сиділа (Натела) в колі будівників біля багаття, і з нею вів розмову літній білобровий інженер-дорожник (О. Гончар); Дочка Городянського віддалася за інженера-путійця і живе на далекій станції (А. Хорунжий).

Значення в інших словниках

1. путієць — путі́єць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. путієць — -ійця, ч. 1》 Те саме, що шляховик. 2》 Залізничник, що доглядає залізничне полотно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. путієць — ПУТІ́ЄЦЬ, і́йця, ч., рідко. Те саме, що шляхови́к. Путієць збирається у дорогу... (К. Герасименко).  Словник української мови у 20 томах