пуховиця

I. ПЕРИ́НА (мішок з пір'ям чи пухом, на якому сплять або яким укриваються); ПУХОВИ́К, ПУХОВИ́ЦЯ заст. (з пухом). Після табірних твердих нар солом'яна постіль здавалася їм пуховою периною (А. Хижняк); Інакше не лягала (графиня) спати, як на двох пуховиках, покладених один на один (О. Донченко); Хазяїн теплу пуховицю на ліжко стеле нетверде (М. Терещенко).

Значення в інших словниках

1. пуховиця — пухови́ця іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пуховиця — -і, ж., заст. Пуховик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пуховиця — ПУХОВИ́ЦЯ, і, ж., заст. Пуховик. Хазяїн теплу пуховицю на ліжко стеле нетверде (М. Терещенко).  Словник української мови у 20 томах
4. пуховиця — Пухови́ця, -ці ж. Пуховикъ. Стеле хазяїн та пуховую пуховицю, а безщасний чумак у дорозі та нещасну важницю. Мет. 458.  Словник української мови Грінченка