південний
ПІВДЕ́ННИЙ (який є, розташований на півдні, спрямований на південь або в напрямку з півдня), ПОЛУДЕ́ННИЙ заст., поет.; ЗЮ́ЙДОВИЙ спец. (про вітер). Ломицький пробував на службі в одному південному місті недалечко од Чорного моря... (І. Нечуй-Левицький); Вітер південний, вітер з лиману Кличе і кличе на землю кохану (М. Нагнибіда); Коли на полуденнім боці двора молодці так щасливо відбивали напади монголів, ішла завзята і не так щаслива боротьба на північнім подвір'ю (І. Франко); Подув зюйдовий вітер і почав зганяти туман (М. Трублаїні).
ПОЛУДЕ́ННИЙ (стос. до дванадцятої години дня, середини дня), ПОЛУДНЕ́ВИЙ, ПІВДЕ́ННИЙ, ОПІВДЕ́ННИЙ, ОПІВДНІШНИЙ діал., ПОЛУ́ДНІЙ діал. Полуденна спека пашіла млістю й духом нагрітого листя (О. Донченко); Це біла ніч чи біла маячня чи сніг травневий чи білий біль мій ачи полудневий непроминальний сон мій? (В. Стус); Як підходила південна пора і час для снідання, — розвивалися шлункові соки, і живіт сам кричав їсти (А. Кримський); Червневе опівденне сонце досить-таки припікало (Б. Антоненко-Давидович); Згинь, невільництво, геть! Я не хочу ганьби, Щоб улітку, в жари опівднішні, Холодочком мене обвівали раби, Білих здирців брати безутішні! (переклад П. Грабовського); А на третій день у полудню годину Знеможіли Ігореві стяги — поникли... (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови