півсвітло

СВІ́ТЛО (промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом), ОСВІ́ТЛЕННЯ, СЯ́ЙВО, СВІТ розм., ОСЯ́ННЯ заст., ЯСА́ заст., поет., ПО́СВІТ діал., ПО́СВІТА діал., ЛЮМІНЕСЦЕ́НЦІЯ спец. (холодне світіння певних тіл чи речовин); ПІВСВІ́ТЛО (слабке тьмяне світіння, освітлення). Одчиняються двері, і смуга світла падає на Руфіна і Люція (Леся Українка); Побачив двох людей, що при слабому освітленні ліхтарні порались біля косарки (Мирослав Ірчан); Тихий світ лився через зелені та жовті шибки довгих та узьких готицьких вікон (І. Нечуй-Левицький); "Дивовижна краса!" Справді неба грайлива яса, Мов дівоче убрання святкове (П. Воронько).

Значення в інших словниках

1. півсвітло — півсві́тло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. півсвітло — -а, с. Слабке, тьмяне світло, освітлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півсвітло — див. потемки  Словник чужослів Павло Штепа
4. півсвітло — ПІВСВІ́ТЛО, а, с. Слабке, тьмяне світло, освітлення. У низькій, але обширній кімнаті хорої [хворої] пані Олесь панувала глибока тишина й півсвітло (О. Кобилянська); Притихлі вночі чайки зняли гамір, а в невиразнім півсвітлі неба промайнула, свистячи крилами, пара качок (І. Багмут).  Словник української мови у 20 томах
5. півсвітло — ПІВСВІ́ТЛО, а, с. Слабке, тьмяне світло, освітлення. У низькій, але обширній кімнаті хорої пані Олесь панувала глибока тишина й півсвітло (Коб.  Словник української мови в 11 томах