підвередити
НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок.: надрива́ти, підрива́ти, надло́млювати, надса́джувати, підвере́джувати, надвереджа́ти. — Та він же вкінець надірве своє здоров'я! (Г. Хоткевич); — Куди йому косити? Підірвав здоров'я на війні! (І. Цюпа); Кілька місяців переховування по очеретах і нетрях надломили вже його молоде здоров'я (І. Ле); Так, вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачала голос, хрипіла, надсаджувала груди (М. Коцюбинський); Правда, у піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Куля.. ні в кого не влучила, тільки Остапове серце надвередила назавжди (М. М. Тарновський).
ПІДРИВА́ТИ (сили, здоров'я, нерви тощо), РОЗХИ́ТУВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ), ПІДЛА́МУВАТИ, ПІДЛО́МЛЮВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ (ОСАДЖА́ТИ) розм., ПІДТИНА́ТИ розм., ПІДВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм. — Док.: підірва́ти, розхита́ти, осла́бити, підломи́ти, осади́ти, підітну́ти (підтя́ти), підвереди́ти, під'ї́хати діал. Страшна туга підривала її сили і сушила тіло (Д. Бедзик); Найбільше дошкуляли (Сеспелю) вранішні підйоми. Вони доконували його, поступово розхитували і без того неспокійні нерви (Ю. Збанацький); Якась жура його гризла та ослабляла тіло (М. Коцюбинський); Мені було в Києві дещо таке, що трошки мене підломило фізично й морально (Леся Українка); Того, що найдужче осадило здоров'я Тетяни, він ніколи не зазнавав (Л. Яновська); Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); Повсякчас пасла (мати) мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Силу його під'їхала важка, несподівана туга (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови