підгоїти
ГО́ЇТИ (виліковувати пошкодження на тілі), ЗАГО́ЮВАТИ, ЗАЖИВЛЯ́ТИ, ЗГО́ЮВАТИ діал.; ЗАЛІКО́ВУВАТИ (за допомогою ліків, лікування); ПІДГО́ЮВАТИ (трохи, частково). — Док.: заго́їти, заживи́ти, залікува́ти, підго́їти. Кликнули брата Агапіта живо, Що силу трав, які кругом росли, І соків знав таємні переміни, І рани вмів гоїти, біль втишать (І. Франко); Він кілька місяців пролежав у лазаретах, загоюючи рану (Ю. Бедзик); — Треба б перев'язати й заживити їм рани, — клопотливо говорила Орися (М. Старицький); Як же всі зраділи, коли нарешті, залікувавши в залізничній лікарні рану, приїхав Олин батько (Л. Юхвід); Стадник не зомлів і після останнього кия. Підгоївши виразки сорому.., він.. поніс люту злобу свою до шляхетського можновладства (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови