піддужувати

ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. за допомогою якихось оздоровчих заходів, лікування, відпочинку і т. ін.). — Док.: поздоро́вшати, зміцні́ти, зміцні́шати, поздорові́шати, поздорові́ти, оздорові́ти рідко окрі́пнути, поду́жчати, підду́жати, оздорови́тися. Була (вода) смачна, солодка, запашна, і він одчув, як від її міцної снаги здоровшає все його тіло (Є. Гуцало); Тож рости і міцній, мій смуглявий, замріяний сину (С. Крижанівський); Від розваги люди здоровішають (Л. Смілянський); Вода у їй (річці), як скло, чиста, а нап'єшся було — так і чуєш, що здоровієш (Панас Мирний); Другого дня він піддужав настільки, що пополудні міг устати і вийти на свіже повітря (І. Франко); Мільйони людей оздоровлюються в Криму. — Пор. виду́жувати.

Значення в інших словниках

1. піддужувати — підду́жувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. піддужувати — -ую, -уєш, недок., піддужати, -аю, -аєш, док., розм. Ставати здоровішим, міцнішим, починати видужувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піддужувати — ПІДДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДУ́ЖАТИ, аю, аєш, док., розм. Ставати здоровішим, міцнішим, починати видужувати. Другого дня він піддужав настільки, що пополудні міг устати і вийти троха [трохи] на свіже повітря (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. піддужувати — ПІДДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДУ́ЖАТИ, аю, аєш, док., розм. Ставати здоровішим, міцнішим, починати видужувати. Другого дня він піддужав настільки, що пополудні міг устати і вийти троха [трохи] на свіже повітря (Фр., IV, 1950, 385).  Словник української мови в 11 томах
5. піддужувати — Піддужувати, -жую, -єш сов. в. піддужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, нѣсколько выздоровѣть. Тоді вже я почала піддужувати, а до того була така хвора, що і не підводилася з ліжка. Верхнеднѣпр. у.  Словник української мови Грінченка