підложжя

РІ́ЧИЩЕ (заглиблення, яким тече річка, струмок), РУСЛО́, ЛО́ЖЕ, ПІДЛО́ЖЖЯ розм., КОРИ́ТО розм.; ТА́ЛЬВЕГ (перев. старе). Глибинні води потекли річищем, яке вивело їх до моря (М. Трублаїні); Озеро з часом зникає, і ріка жолобить в його колишньому дні русло (В. Гжицький); Тече Баксан в гранітнім ложі (М. Нагнибіда); Дійшли до потоку. Він пінився, гримів, лопотів по своєму кам'яному підложжі (А. Крушельницький); Потік біг химерно вижолобленим коритом (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. підложжя — підло́жжя іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підложжя — -я, с., розм. Те саме, що ложе I 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підложжя — ПІДЛО́ЖЖЯ, я, с., розм. Те саме, що ло́же¹ 2. Дійшли до потоку. Він пінився, гримів, лопотів по своєму кам'яному підложжі (А. Крушельницький); Стада підійшли, нарешті, до своєї бази .. Базу цю становила велика поляна серед соснового бору, підложжя якої вкривав ягіль (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
4. підложжя — ПІДЛО́ЖЖЯ, я, с., розм. Те саме, що ло́же¹ 2. Дійшли до потоку. Він пінився, гримів, лопотів по своєму кам’яному підложжі (Круш., Буденний хліб.., 1960, 375); Стада підійшли, нарешті, до своєї бази..  Словник української мови в 11 томах