підморожувати

ЗАМОРО́ЖУВАТИ (сильно охолоджуючи, доводити до замерзання), МОРО́ЗИТИ, ПІДМОРО́ЖУВАТИ, ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (злегка); СКО́ВУВАТИ (землю, воду — морозом). — Док.: заморо́зити, підморо́зити, приморо́зити, прихопи́ти, скува́ти. Можна заморозити пливун, з рідкого зробити твердим, укласти залізобетонні блюмінги (М. Ю. Тарновський); Йде (мороз) за хлоп'ям, під ноги кида стужу, Морозить сльози на худих щоках (Ю. Гойда); Коли вітер воду зжене і морозом тванюку зверху прихопить, здається, можна по ній пройти, а підеш — підеш з головою (О. Гончар); Морозець сковував грязюку (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. підморожувати — підморо́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підморожувати — -ую, -уєш, недок., підморозити, -ожу, -озиш, док. 1》 перех. Заморожувати злегка або додатково. || безос. 2》 неперех., безос. Робитися холоднішим, морозним (про повітря).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підморожувати — ПІДМОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док. 1. що. Заморожувати злегка або додатково; // безос. Землю трохи підморозило (Ю. Яновський). 2. безос. Робитися холоднішим, морозним (про повітря). Дув рвучкий вітер, підморожувало (А.  Словник української мови у 20 томах
4. підморожувати — ПІДМОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док. 1. перех. Заморожувати злегка або додатково; // безос. Землю трохи підморозило (Ю. Янов., Мир, 1956, 268). 2. неперех., безос. Робитися холоднішим, морозним (про повітря).  Словник української мови в 11 томах