підняття

ПІДВИ́ЩЕННЯ (підвищене місце на поверхні землі), УЗВИ́ШШЯ, ПІДНЯТТЯ́ спец. Їхній візок викотився на підвищення; позаду, в уділлі, ледь видима лишалася Родимова садиба (П. Загребельний); Дорога вибігла на узвишшя. Внизу розстилалася долина (А. Хорунжий); В межах Байдаківської дільниці Олександрійського родовища спостерігається смуга куполоподібних піднять (з наукової літератури).

Значення в інших словниках

1. підняття — підняття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підняття — -я, с. 1》 Дія за знач. підняти і піднятися. 2》 геол. Підвищене місце на поверхні землі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підняття — ПІДНЯТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. підня́ти і підня́тися. Обдивлялися [Сизон та скульптор], чи було все потрібне для підняття погруддя на високий постамент (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. підняття — Підняття́, -ття́, -ттю́, -ття́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. підняття — ПІДНЯТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. підня́ти і підня́тися. Обдивлялися [Сизон та скульптор], чи було все потрібне для підняття погруддя на високий постамент (Епік, Тв.  Словник української мови в 11 томах
6. підняття — Підняття́, -тя́ с. Поднятіе; возвышеніе. Левиц. І. 257.  Словник української мови Грінченка