підпиячити

П'ЯНІ́ТИ (ставати п'яним від алкогольного напою), ХМЕЛІ́ТИ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ), ПІДПИВА́ТИ розм., ПІДГУ́ЛЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, схмеліти, упи́тися (впи́тися), підпи́ти, підпия́чити розм. підгуля́ти. Сидить (Савка) над смаженим поросям, перекидає, не п'яніючи, чарку за чаркою, просторікує (О. Гончар); Від вина трохи було захмеліла (Юлія Андріївна), але сп'яніння давно минулося (Л. Дмитерко); В князя Змія саме гості Випивали на помості, — Упивалися пани, поскидавши жупани (Л. Первомайський); Чоловіки вже й підпили. Голосніше балакають, а дехто й кричить, сперечаючись (Є. Гуцало); Підгуляв, що й з копитів збився (М. Номис). — Пор. 1. перепива́тися.

Значення в інших словниках

1. підпиячити — підпия́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підпиячити — -чу, -чиш, док., розм. Те саме, що підпити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпиячити — ПІДПИЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. Те саме, що підпи́ти 1.  Словник української мови у 20 томах
4. підпиячити — ПІДПИЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. Те саме, що підпити 1.  Словник української мови в 11 томах