підправитися
ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ (набувати кращого вигляду, повнішати — перев. після видужання, відпочинку), ПІДПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ (ВИПОВНЯ́ТИСЯ) розм., ВИЛЮ́ДНЮВАТИ розм., ВІД'ЇДА́ТИСЯ розм. — Док.: попра́витися, підпра́витися, ви́повнитися, ви́людніти, від'ї́стися. Дачники смажили на березі ставу яєчню, поправлялися на смачних коропах, линах і карасях (Ю. Мокрієв); Їздив сього літа за границю, до Італії, підправився трохи (М. Коцюбинський); Під матернім доглядом, піклуванням Ярина скоро одійшла, одужала, виповнилася (К. Гордієнко); Пріська видужала, вилюдніла й вигарніла (М. Рудь); Жив би собі тихим-тихим та спокійним життям. Варила б Настуся гарбузову солодку кашу — від'ївся б... (Ю. Збанацький).
Словник синонімів української мови